Костянтин Богомолов — російський театральний і кінорежисер, поет та художній керівник Театру на Малій Бронній. Широкому загалу також відомий як чоловік телеведучої Ксенії Собчак. У 2024 році очолив Театр Романа Віктюка, у 2025 отримав звання «Заслуженого діяча мистецтв Росії». Народився 23 липня 1975 року в Москві.
До 2022 року Богомолов почав відходити від образу ліберального режисера. У лютому 2021 року він опублікував маніфест «Викрадення Європи 2.0», де розкритикував західні цінності:
«Сучасний Захід — це новий етичний рейх... Росія знаходиться у хвості цього божевільного потяга, і нам потрібно відчепити наш вагон. Потрібно будувати свою цивілізацію заново.»
У цей період він відкрито підтримував діючу владу Москви та заявляв, що в Росії існує «здорова свобода» на відміну від «західної цензури нової етики».
Позиція Богомолова щодо війни в Україні
Після 24 лютого 2022 року Костянтин Богомолов залишився в Росії та зайняв бік держави, називаючи те, що відбувається, історичним шансом для країни.
У травні 2023 року у своїй статті «Дієтичне горе» (з критикою російської еліти за скорботу за минулим життям) закликав остаточно порвати з минулим:
«У лютому 2022 року минуле померло безповоротно. Потяг історії пішов іншими рейками. Настав час залишити страждання і відкинути презирство до своєї країни. У сьогоденні є сенс, мета і правда. Потрібно почути гул історії та голос людей, бо їхня думка має значення.»
У липні 2025 року він назвав війну «удачею для нашого покоління»:
«Нам неймовірно пощастило, що ми живемо в цей час. Пощастило, тому що цінність мішури різко впала. Зщулився глянець, зникла хибна значущість речей. Ми опинилися в ситуації, коли кожен має зробити свій вибір, і це очищує суспільство.»
Також зробив низку гучних заяв у вечірньому випуску "Вестей" на каналі "Росія 1":
«Звичайно, стежу [за ситуацією в зоні "СВО"]. Там занадто багато визначається для нашої країни та світу, не кажучи вже про те, яка це велика та героїчна історія»
«Ми починаємо жити в якомусь важливому історичному відрізку, і важливо зробити вибір — де ти, з ким ти»
«Я ж там (прим: на Заході) працював і ставив не одну виставу. І якось все це спостерігав: концентрацію якоїсь дивної тоталітарної атмосфери, нав'язування певних поглядів»
У січні 2026 року в інтерв'ю російським ЗМІ режисер висловив упевненість у перемозі Росії у війні та відзначив важливу роль мистецтва у цьому процесі:
«Я абсолютно вірю, що ми переможемо. Тому що ми праві. Ми захищаємо не тільки нашу країну, а й ті цінності, які є основою людського існування. Ті цінності, які роблять людину людиною»
Він продовжує ставити вистави в Москві, наголошуючи, що культура в умовах війни має служити інтересам своєї держави.
