Олександр Штефанов про війну

Олександр Штефанов — російський блогер, ютубер. Здобув широку популярність завдяки історичним та політичним розборам на YouTube і в TikTok. Народився 21 травня 1999 року в Москві.

Позиція щодо війни в Україні

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олександр Штефанов намагався балансувати між двома таборами, викривати як російські, так і українські фейки про війну. Формально Штефанов виступав проти війни, але пропонував варіант її припинення з відмовою України від спроб повернути окуповані території та згодою на умови, вигідні Росії.

Він транслював тези, що Україна слабша, без допомоги партнерів не здатна воювати і тому має прийняти умови Кремля, щоб уникнути кровопролиття. Але пізніше й сам "капітулював перед Росією":

Що пропонує Штефанов для закінчення війни

• Війна — це безглузда бійня: Бойові дії приносять неймовірні страждання та десятки тисяч смертей. Продовження війни не має сенсу, оскільки веде лише до "топтання на місці" та нових величезних жертв без істотної зміни лінії фронту
• Українське суспільство критично виснажене: Люди втомилися від конфлікту, про що свідчить жорстка примусова мобілізація (насильницьке відправлення людей у мікроавтобуси в містах) та загибель чоловіків у річці Тиса під час спроби уникнути призову. Посилання на опитування, які показують постійне зростання кількості українців, які підтримують негайне припинення вогню.
• Небезпека ядерної катастрофи: Прагнення до "повного розгрому" Росії є нерозважливим. Загнане в кут керівництво ядерної держави може застосувати ядерну зброю, перетворивши території на "радіоактивну пустку"
• Заморожування конфлікту як порятунок: Історичні прецеденти (наприклад, Корея та Придністров'я) доводять, що "заморожений" конфлікт — це робочий варіант. Навіть кілька років або десятиліть миру мають величезну самостійну цінність, дозволяючи новим поколінням жити без бойових дій
• Відмова від виплати репарацій: виступає проти класичних державних репарацій Україні. Спираючись на історичний досвід Німеччини, він вважає, що такі виплати стануть національним приниженням для росіян і спровокують новий реваншизм.

Фільм «Звичайна денацифікація»

У лютому 2023 року Штефанов випустив документальний фільм «Звичайна денацифікація» про життя на окупованих територіях Донецької області України. Для його зйомок Штефанов вирушив до Донецька та Маріуполя (незаконно перетинаючи кордон) як волонтер у межах гуманітарної місії російського центру «Общество.Будущее». 

Головні висновки фільму:

• Масштабна катастрофа: Маріуполь був практично повністю знищений усього за півтора місяці. У той же час у "ДНР" проходить жорстока мобілізація: чоловіче населення, включаючи студентів, людей похилого віку та людей з інвалідністю, масово відправляють "на забій" без належної підготовки та забезпечення.
• Антагонізм Донецька та Маріуполя: Маріупольці не розуміють пропагандистський наратив про "8 років бомбили Донбасс", оскільки їхнє місто до 2022 року жило мирно та активно розвивалося. На тлі цього деякі мобілізовані з Донецька виправдовують своє мародерство в Маріуполі тим, що маріупольці "добре пожили", поки донеччани страждали.
• Безглуздість причин війни: У Маріуполі залишилося близько 20% населення, і навіть ті, хто лояльний до РФ, не розуміють, навіщо Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Статус російської мови до 2022 року не був критичною проблемою — невеликі обмеження сприймалися місцевими лише як легка незручність, яка точно не виправдовує війну.
• Репресії та страх: На окупованих територіях залишається багато проукраїнсько налаштованих громадян, але вони змушені ховатися. Людей можуть затримати, піддати знущанням "на підвалі" або порушити кримінальну справу через простий донос чи відео в TikTok

Після виходу фільму на адресу блогера надходили погрози від призначеної Росією "влади" так званої "ДНР" та автора доносів на незалежні російські ЗМІ Олександра Іонова. 

Що Штефанов говорить про Крим

Штефанов стверджує, що переважна більшість кримчан хоче жити у складі Росії і виступає проти повернення Криму Україні:

Завоювання Криму збройними силами України перетворить прекрасне місто Севастополь на Степанакерт.... о, при цьому, чи справедливо, щоб усі жителі цієї території для того, щоб восторжествувало міжнародне право, мали її залишити? На мій погляд: ні... Є різні политичні формулы. Є подвійна юрисдикція. Питання з Гібралтаром обговорювалося. Статус незалежної держави, щоб повністю провести аналогію з Косово. Є різні варіанти. Але, так чи інакше, не можна просто брати та передавати Крим Україні.

У вересні 2024 року Штефанов був внесений до бази даних сайту Миротворець за участь у спробах легітимізації анексії АР Крим, маніпулювання суспільною свідомістю.

В інтерв'ю Юрію Дудю щодо кримського питання Олександр заявив, що не вважає міжнародно визнані кордони беззаперечним авторитетом і не впевнений у тому, що саме міжнародне право визначає легітимність територій. Для нього держава — це насамперед люди, а не "шматок землі, окреслений лінійкою на карті".

Він наголошує, що Крим був єдиним суб'єктом України, де переважало російське населення, яке щиро асоціювало себе з Росією.  Також додав, що анексія Криму була жахливою помилкою через ризики для Росії. Незважаючи на підтримку місцевих жителів, Штефанов заявляє, що якби його запитали у 2013 році, чи варто забирати Крим, він відповів би «однозначно ні».

Висловлювання про російську мову в Україні

Під час дискусії з Максимом Кацом про мовне питання в Україні Штефанов заявив, що «українська національна ідея багато в чому антиросійська» і заявив, що в Україні існує системна дискримінація російськомовних. Він фактично переклав на жертву частину відповідальності за війну: закриття проросійських телеканалів та обмеження російської мови у школах до 2022 року блогер прямо називає «одним із тригерів вторгнення». Таким чином, Штефанов зміщує фокус з імперських амбіцій Путіна на внутрішню політику України, роблячи висновок, що захист українцями власного культурного та інформаційного простору спровокував агресора.

Примітно, що ця риторика прямо суперечить його власним висновкам з Маріуполя, де він визнавав, що мовне питання ніколи не було реальним приводом для початку бойових дій.

На youtube-каналі "Харошиє рагулі" можна знайти детальний розбір висловлювань Штефанова про мовну політику та розбір його цитат, наприклад:

Дискримінація за національною мовною ознакою у XXI столітті — це дикість, і Україна цю дикість демонструє у всій красі

В Україні завжди забороняли російську мову, і у мене є багато доказів... Ми бачимо приклади войовничої дискримінації.

Суперечливі заяви про історію України

У грудні 2025 року на лекції у Варшаві Олександр Штефанов зосередився на жорсткій критиці української національної пам'яті. Коротко його головні тези звучали так:

• Голодомор — це не цілеспрямований геноцид українців, а «спільна трагедія» СРСР, з якої Україна зробила «кальку з Голокосту».

• Іван Мазепа — однозначний зрадник, який просто порушив присягу Петру I, а не національний герой.

• Степан Бандера — терорист і ксенофоб, а відповідальність за єврейський погром у Львові 1941 року (ще до приходу німців) лежить на українській міліції. За словами Штефанова, велику роль у розвитку антисемітських настроїв відіграли Степан Бандера та його послідовники, які закликали «нести визволення українській землі, щоб на ній не виявилося ні кацапа, ні жида, ні ляха». Згодом це в тому числі, на думку Штефанова, призвело до Волинської різанини.

• Спростування рабського менталітету росіян: наприкінці 80-х та на початку 90-х у РРФСР вирували демократичні протести, тоді як Україна у той час залишалася пасивним «заповідником застою».

• Захист російських інтересів у Криму: спроби України кримінально переслідувати людей за співпрацю з владою РФ на півострові (на прикладі затриманого у Польщі російського археолога Бутягіна) призведуть до того, що Україна туди «ніколи в жодному вигляді не повернеться»

Озвучуючи ці тези в Польщі — на тлі активно роздутого російською пропагандою польсько-українського історичного конфлікту — Штефанов фактично діє в її логіці, виносячи болючі теми на міжнародну аудиторію, підриваючи репутацію українців серед союзників та розпалюючи взаємну недовіру.

Тиск російської влади та подальша діяльність

У серпні 2023 року був визнаний Міністерством юстиції РФ «іноземним агентом» за антивоєнну позицію та критику влади.

У лютому 2024 року залишив Росію.

У грудні 2024 року Олександр Штефанов зареєструвався у реєстрі блогерів, підтримавши Роскомнадзор. Пізніше дані про його реєстрацію в реєстрі були видалені.