Ольоша (Олексій Захаров) — російський відеоблогер і стример. Народився 23 липня 1997 року в Набережних Челнах, Росія. Пізніше переїхав до Санкт-Петербурга.

Монетизує свою діяльність (через стрими, рекламу, підписки, продаж продукції або музичні сервіси) та, відповідно до законодавства, сплачує податки до бюджету РФ.
Будь-яка взаємодія з контентом — перегляди, лайки, донати, купівля продукції або прослуховування — опосередковано сприяє фінансуванню російської економіки і, як наслідок, війни проти України
Позиція Ольоши щодо війни в Україні
Ольоша постійно коментує політичний контент з антивоєнної позиції. Він відкрито критикує російську владу, висміює пропаганду та «зомбованих» росіян. Прямим текстом говорить, що війна — це жахливо і потрібно змінити владу та зупинити війну.
Пости в Telegram
4 квітня 2022 року в своєму тг-каналі Олексій написав про Бучу:
Новини, що надходять із Бучі, це просто якийсь нереальний піздець, навіть на тлі цієї «спецоперації». Справжнє, кістляве обличчя війни, у всій її нелюдяності, підлості та підступності... В глибині душі хочеться вірити, що армія, яка нацепила на себе георгіївські стрічки в воєнний час, не могла такого зробити. Люди, які носять на формі священний символ, головне значення якого — пам’ятати ціну пролитої крові, не можуть же вони творити таке?... У такі моменти стає набагато зрозуміліше, як, навіть в умовах очевидної та повальної цензури в країні, люди обирають сліпо вірити словам свого держави, наскрізь просякнутим брехнею вже не перший десяток років.
Прокоментував удари на території Польщі з сарказмом про «превентивний удар»:
Подивився сьогодні «На Західному фронті без змін», тільки щоб після фільму відкрити новини і дізнатися, що наші «суперточні» ракети тепер приземляються і на території Польщі. Черговий превентивний удар, треба розуміти? Якщо нас чекає ще й повномасштабна війна з НАТО, то перед тим як іти на фронт, раджу теж цей фільм подивитися — щоб не плекати дитячі ілюзії про те, що війна — це про доблесть, честь і відвагу. Війна — це смерть.
В річницю війни блогер написав емоційний текст про наслідки війни, деградацію російської системи та надію на зміни:
Війна — це абсолютне зло. Рік тому я прокинувся в країні, де навіть така прописна істина піддається сумніву... Країна знаходиться у вирі мороку, злиднів і беззаконня... Кожен у нашій країні знає прізвище душегуба, чиї руки по плечі в крові. Навіть ті, хто помилково вважає його «своїм» — впевнений, що підсвідомо його образ сформувався в мозку у кожного, хто читає подібний запит, без жодних уточнень... Майбутнє країни залежить від людей — амбітних, гуманних і розумних, які хочуть робити все правильно... Я вірю, що вони зможуть відбудувати все заново, навіть якщо доведеться починати з нуля.
На 2-у річницю війни Олеша написав про цинічне ставлення російської влади до втрат:
У прагматичних, позбавлених співчуття до людської особистості, розрахованих казематах Кремля відповіддю на питання: «Чи варті кілька сотень тисяч мертвих душ тих територіальних і дипломатичних здобутків, що були досягнуті?» — відповідь, навпаки, буде звучати коротко й однозначно: «Так». Тим же чином були б зустрінуті будь-які чисельні втрати: мільйон за мільйоном. У їхній грі це лише ресурс. Особливе вугілля, що горить у полум’ї війни…
Стрім із висловлюваннями про війну
В серпні 2024 року Olesha провів стрім, де обговорював ситуацію в Курській області, мобілізацію та позицію «аполітичних» блогерів. Найяскравіші цитати:
Ось так виглядає війна... і люди, які ці війни починають — конч..ні долбо..би, які не заслуговують своїх державних посад
Про звернення жителів Суджі до президента: «Путіну по..уй, всім його підлеглим — по..уй. Усім тим, хто робить вигляд, що бореться за росіян, російськомовне населення, які використовують вирази «наші хлопчики, наші дівчата, наші громадяни» — їм ще більш по..уй. Вони роблять вигляд, що їм не по..уй, щоб під соусом цієї сердобольності, цієї захисту, просувати свої інтереси. Наприклад, ми ж чому війну почали? Російськомовне населення захищати і не важливо, що під час цієї війни половина цього російськомовного населення полягла... Так буде продовжуватися, поки ці люди знаходяться при владі..
Бачили білборди «Херсон з Росією назавжди». Потім виявляється, що не назавжди, а потім стається найцікавіше, після цього російські ракети починають по Херсону є..ашить, тим самим людям, які «з Росією назавжди», яких ми «рятували». Ось воно лицемірство. Тільки з точки зору держави — це холодний розрахунок, по..бать вони хотіли і на жителів Херсона, і на російськомовне населення, і на україномовне населення. Вони переслідують свої цілі, щоб утримати там владу якнайдовше під соусом, що там загроза, а ми єдині, хто може захистити.
Про аполітичних блогерів: «Вони постійно роблять вигляд, що такі аполітичні, типу я не за Путіна і не за його противників, я сам по собі. Але чомусь мені дуже зручно використовувати кожен тейк пропаганди так чи інакше. Так ти визначись — ти або поза, або на якійсь стороні. А у них постійно починається юлення ж..пою...» (у приклад привів стримерів Братишкина і Стинта)
Ольоша — один з небагатьох російських стримерів, хто відкрито і послідовно виступає проти війни, відкрито критикуючи російську владу та пропаганду. Його позиція формує важливу альтернативну точку зору для аудиторії, що зростала в умовах пропаганди та обмеженого доступу до незалежної інформації.
https://www.youtube.com/watch?v=iAeyy0X_7Cw&t
Со*вый либерал, воюет с режимом губами пока сидит в Питере и активно поддерживает ра*исткую экономику.
Наконец добавили этого парнишу, смотрел его ещё со времён 7 резика, и продолжал. Он идеальный пример хорошего человека по ту сторону границ, если кто до сих пор в таких не верил. Голос здравого разума, и человек в кои то веки умеющий правильно, а главное интересно для зрителя анализировать происходящее. Именно потому я его всё ещё смотрю, именно потому он мой любимый стример, спасибо тебе Лёш, и да не разделит нас война.P.S. Краще б 24й канал з ним заколабився, а не з Хєсусам їй богу...
Коли все тільки почалося, завдяки його щоденним стримам я змогла стежити за новинами з нашої сторони (які він оглядав по 7-10 годин як мінімум на стримах), при цьому не божеволіючи від страху і паніки